УДК 37

МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ КРЕАТИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Особов Іван Павлович
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
аспірант кафедри педагогіки

Аннотация
У статті зосереджується увага на можливостях інформаційно-комунікаційних технологій у вузівському креативному освітньому середовищі. Аналізується арсенал новітніх інформаційно-комунікаційних технологій і визначається їх значимість у розвитку креативного потенціалу студентів. Автором з’ясовано, що рівень розвитку креативності залежить від ступеня використання та глибини оволодіння інофрмаціонно-комунікаційними технологіями.

Ключевые слова: дивергентне і конвергентне мислення, креативність, творчість


THE POSSIBILITY OF USING INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN CREATIVE LEARNING ENVIRONMENT.

Osobov Ivan Pavlovich
Lugansk National Taras Shevchenko University
postgraduate of pedagogy faculty

Abstract
This article focuses attention on the possibilities of ICT in university creative educational environment. The author analyze the arsenal of modern information and communication technologies, their importance in the development of the creative potential of students. The author states that level of creativity depends of the extent and depth of mastery ICT technologies.

Рубрика: Педагогика

Библиографическая ссылка на статью:
Особов І.П. Можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій в умовах креативного освітнього середовища // Гуманитарные научные исследования. 2012. № 6 [Электронный ресурс]. URL: http://human.snauka.ru/2012/06/1502 (дата обращения: 27.05.2017).

Особов И.П. Возможности использования информационно-коммуникационных технологий в условиях креативной образовательной среды

Аннотация

В статье сосредотачивается внимание на возможностях информационно-коммуникационных технологий в вузовской креативной образовательной среде. Анализируется арсенал новейших информационно-коммуникационных технологий и определяется их значимость в развитии креативного потенциала студентов. Автором установлено, что уровень развития креативности зависит от степени использования и глубины овладения инофрмационно-коммуникационными технологиями.

Сьогодні відбувається процес швидкої зміни й постійного ускладнення технологій обміну й передачі інформації. У сучасній освітній парадигмі вже не можна не враховувати арсенал новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, які у свою чергу, можуть задіювати глибокий креативний потенціал студента. Тому передбачається, що освітнє середовище повинно бути інформаційно й комунікаційно насиченим для кожного студента й містити весь спектр умов і можливостей для саморозвитку й реалізації якостей особистості сучасного студента.

Мета пропонованої статті – зосередити увагу на можливостях інформаційно-комунікаційних технологій у креативному освітньому середовищі вищого навчального закладу.

У педагогіці розробляються нові методичні підходи у навчанні, одним з яких є креативна педагогіка. Її завдання – «развитие комплекса креативных свойств личности, приобретение опыта творческой деятельности на основе самопознания и саморазвития» [1:333]. Особливості креативної освіти порівняно з традиційним докладно проаналізовано, зокрема, в роботах Т. О. Баришевої і Ю. О. Жигалова [2; 3]. Так, наголошується відмінність у характері інформації: якщо в традиційному типі освіти інформація несуперечлива, пропонується в готовому вигляді, то креативну освіту орієнтовано на альтернативну інформацію, що здобувається самостійно, і на продукування своїх ідей [3: 313].

У психолого-педагогічних дослідженнях підкреслюється: при креативній освіті діяльність учнів (студентів) направлена на самостійне розширення ядра знань і пошукову пізнавальну діяльність [4; 5]. У зв’язку з цим активно обговорюється питання про можливості інформаційно-комунікаційних технологій із формування креативності учнів. Так, у роботах доктора педагогічних наук К. Г. Кречетнікова висловлюються рекомендації щодо використання інформаційних і телекомунікаційних технологій як «комунікативний компонент креативного освітнього середовища» і переконливо аргументуються причини цього. Дійсно, інформаційні й телекомунікаційні технології володіють широкими можливостями з індивідуалізації освіти, здатністю комплексної дії на різні органи чуття, інтенсивною наочністю представленого навчального матеріалу, що сприяє глибокому проникненню в суть явищ і процесів, що вивчаються. Вони підвищують мотивацію, підсилюють емоційне тло освіти, надають широке поле для активної самостійної діяльності й широку зону контактів, забезпечують доступність інформаційних і телекомунікаційних технологій у зручний для студентів час, багатократне прискорення «рутинних операцій» тощо [6].

Вивчаються можливості інформаційно-комунікаційних технологій із розвитку творчого мислення учнів (студентів). У навчальному посібнику для вищих навчальних закладів І. Г. Захарової наголошується, що «современная технология определяет творческие способности, или креативность, в контексте общих и интеллектуальных способностей» [7] і зосереджується увага на вдосконаленні таких якостей дивергентного мислення (за Дж. Гілфордом), як швидкість, гнучкість, оригінальність, точність. При цьому підкреслюється, що для розвитку креативності необхідне підкріплення початкових здібностей впливом креативного середовища, яке володіє «высокой степенью неопределенности и потенциальной многовариантности, а также содержит образцы креативной деятельности и ее результаты» [8].

Інформаційно-комунікаційні технології сприяють створенню цих умов. Так, багатоваріантність успішно досягається завдяки забезпеченню самостійної роботи студентів за допомогою електронних ресурсів: медіатеки, електронні бібліотеки, мережа Інтернет, які надають багатий матеріал, що містить різні точки зору на проблеми, що вивчаються, нерідко суперечливі висновки, при цьому знімають і мовні бар’єри за допомогою on-line перекладу. Інформаційно-комунікаційні технології сприяють також моделюванню програм із створення багатоваріантного представлення інформації (текст, графіка, звук, відео). Тим самим формуються умови для успішного вирішення проблем, яким властива максимальна невизначеність.

Зразки креативної діяльності і її результати (матеріали електронних конференцій, віртуальних семінарів, періодичні електронні наукові видання, персональні web-сторінки, web-сайти наукових центрів) стають доступними завдяки інформаційно-освітньому середовищу навчального закладу і мережі Інтернет. Інформаційно-комунікаційні технології забезпечують також нерегламентованість дій завдяки дистанційній і відкритій освіті.

У сучасних дослідженнях наголошується, що інформаційні технології навчання сприяють розвитку якостей дивергентного мислення (швидкість, гнучкість, оригінальність, точність).

Швидкість (побіжність, швидкість, легкість) – кількість відповідей, даних за певний час; здібність до продукування великої кількості різноманітних ідей, вирішень будь-якої проблеми [9:311]; кількісний показник, що відображає здібність до породження великої кількості ідей (асоціацій, образів); вимірюється числом результатів [2:106]. На її формування, зокрема, мають вплив повчальні й тренувальні програми для проведення ділових ігор з контролем часу, які засновані на нелінійних алгоритмах і пропонують все нові й нові ситуації [7].

Гнучкість (пластичність) – ступінь різноманітності відповідей. Цей показник оцінює здатність висувати різноманітні ідеї, переходити від одного аспекту проблеми до іншого і/або використовувати різноманітні стратегії [9: 311]; відображає здатність висувати різноманітні ідеї, переходити від одного аспекту проблеми до інших, використовувати різні стратегії рішення [2: 106]. У посібнику І. Г. Захарової наголошується, що «при четкой конкретизации инструментов исполнения требования к конечному продукту деятельности обучаемого должны носить самый общий характер, оставляя простор для самовыражения … Очень многие программные средства универсального назначения именно благодаря своей универсальности служат прекрасным инструментом для выражения и реализации широкого многообразия идей по использованию определенного набора объектов в самых различных целях. А это прекрасное средство развития гибкости мышления! Обучаемым могут быть предложены задания от простейших, носящих учебный характер, до исследовательских проектов» [7:22-23]. При цьому використовуються текстові й графічний редактори, електронні таблиці, системи управління базами даних, пакети статистичного аналізу тощо.

Оригінальність – рідкість, нестандартність відповідей. «Этот показатель характеризуется способностью выдвигать идеи, отличающиеся от очевидных, общеизвестных, банальных. Высокие значения этого показателя обычно характеризуют высокую интеллектуальную активность и неконформность субъекта. Оригинальность решений предполагает способность избегать легких, очевидных и некачественных ответов» [9:311]. Розвитку оригінальності сприяє, наприклад, комп’ютерне моделювання, яке активізує пошукову діяльність тих, хто навчається. Інформаційно-освітнє середовище дозволяє проектувати індивідуальний підхід до вибору методів навчання, створювати умови для самовираження: листування учнів по електронній пошті, технологія on-line спілкування (Skype), спілкування й створення груп в соціальних мережах Інтернету (Twitter, Facebook, Livejournal), персональні web-сторінки і так далі.

Точність – ретельність розробки ідей (деталізація відповідей). «Высокие значения этого показателя характерны для испытуемых с высокой обучаемостью, способных к изобретательской и конструктивной деятельности» [9:311]. На думку І. Г. Захарової, «творческую познавательную деятельность без стремления к завершенности результата следует скорее считать имитацией творчества» [7:23]. Вона вважає також, що найбільш ефективним засобом, що є стимулом до вдосконалення продукту творчості, є різноманітні форми колективної співпраці й обнародування досягнутих результатів, чому сприяють інформаційно-комунікаційні технології.

Розуміючи креативність як «интегральную устойчивую характеристику личности, определяющую ее способности к творчеству, принятию нового, нестандартному созидательному мышлению, генерированию большого числа оригинальных и полезных идей» [6], необхідно при її формуванні враховувати такі особистісні якості, як допитливість, уява, інтуїція [1;10]. Вище перераховані інформаційно-комунікаційні технології можуть бути застосовані й у процесі розвитку цих якостей. Так, допитливість (схильність до надбання нових знань) активізується й підтримується завдяки багатим інформаційним можливостям мережі Інтернет, і саме спілкування з мультимедійним комп’ютером, який «становится предметом изучения, инструментом интеллектуальной деятельности ученика и средством решения дидактических задач…» [11:3], сприяє активізації допитливості.

Важко переоцінити можливості інформаційно-комунікаційних технологій в розвитку уяви (фантазії). Видатний учений Л. С. Виготський відзначав, що основою уяви є те, що «привнесение нового в самое течение наших впечатлений и изменение этих впечатлений так, что в результате этой деятельности возникает некоторый новый, ранее не существующий образ…» [12]. Л. Б. Єрмолаєва-Томіна нагадує, що фантазію нерідко називають «королевской дорогой в подсознание», которое работает по тому же принципу» [13].

Існують різні прийоми перетворення дійсності в уяві: комбінування образів, акцентування, типізація, схематизація, одухотворення, інверсія, концентрація образів. Ці прийоми перетворення дійсності в уяві можуть спиратися, зокрема, на комп’ютерне моделювання, на інтерактивні програми, що дозволяють широко використовувати графіку (малюнки, фотографії, карти, схеми, таблиці тощо), анімацію, звук. Великими можливостями для розвитку образного мислення, інтуїції володіє віртуальна реальність, що створює за допомогою мультимедіа «иллюзию непосредственного присутствия в реальном времени в стереоскопически представленном экранном мире» [7:17].

Таким чином, висновки дослідників про значущість інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку творчих здібностей тих, хто навчається, не викликають сумніву. В умовах креативного освітнього середовища вони не тільки сприяють інтенсифікації освітнього процесу завдяки багатим можливостям швидкого отримання об’ємної інформації (образної, вербальної), її обробки й перетворення, але й сприяють підвищенню ефективності творчого процесу, створюють базу для прогнозування. Тим самим ці технології стимулюють самопізнання учнів, їх прагнення до самовдосконалення. Залишається актуальною необхідність розробки нових програм формування креативності студентів стосовно навчальних дисциплін вищих навчальних закладів, зокрема гуманітарного профілю.


Библиографический список
  1. Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одаренности / Е. П. Ильин. – Спб. : Питер, 2011. – 448 с.
  2. Барышева Т. А. Психолого-педагогические основы развития креативности / Т.А. Барышева, Ю.А. Жигалов. – СПб., 2006. – 268 с.
  3. Барышева Т.А. Креативный ребенок : диагностика и развитие творческих способностей / сост. : Т. А. Барышева, В. А. Шекалов. – Ростов-н/Д : Феникс, 2004. – 416 с.
  4. Цедринский А.Д. Компьютерные коммуникации – важнейший фактор креативного образования / А. Д. Цедринский, Н. Я. Рогач // Междунар. конгр. конф Информационные технологии в образовании / Сб. тр. участ. конф. Ч. V. – М. : Просвещение, 2003. – С. 46-48.
  5. Гребенщикова В.Ю. Развитие творческой самостоятельной познавательной деятельности учащихся в условиях информатизации образования. (Из опыта работы). [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://metod-inf.home.nov.ru/text/pedop_gr.doc
  6. Кречетников К.Г. Креативная образовательная среда на основе информационных и телекоммуникационных технологий как фактор саморазвития личности // Интернет-журнал ?Эйдос. – 2004. – 22 июня. http://www.eidos.ru/journal/2004/0622-10.htm
  7. Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании : учеб. пособ. для вузов / И.Г. Захарова. – 3-е изд., стер. – М. : Академия, 2007. – 192 с. (Высшее профессиональное образование: Педагогические специальности)
  8. Guilford J. The nature of human intelligence. – N.Y., 1967. – Р. 220.
  9. Морозов А. В. Формирование креативности преподавателя высшей школы в системе непрерывного образования : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.08 / Морозов А. В. – М., 2004. – 445 с.
  10. Вишнякова Н.Ф. Креативная акмеология: Психология развития творческой личности взрослого человека: В 2 т. / Н.Ф. Вишнякова. – Мн.: ООО «Дэбор», 1998. – Т.1. Теория креативной акмеологии. – 239 с.
  11. Коротков А.М. Компьютерное образование с позиций системно-деятельностного подхода / А.М.Коротков // Педагогика. – 2004. – № 2. – С. 3.
  12. Выготский Л. С. Развитие высших психологических функций / Л.С.Выготский. – М., 1950. – С. 328.
  13. Ермолаева-Томина Л. Б. Опыт экспериментального изучения творческих способностей / Ермолаева-Томина Л. Б.// Вопросы психологии. – 1977. – № 4. – С. 170.


Все статьи автора «Особов Іван Павлович»


© Если вы обнаружили нарушение авторских или смежных прав, пожалуйста, незамедлительно сообщите нам об этом по электронной почте или через форму обратной связи.

Связь с автором (комментарии/рецензии к статье)

Оставить комментарий

Вы должны авторизоваться, чтобы оставить комментарий.

Если Вы еще не зарегистрированы на сайте, то Вам необходимо зарегистрироваться: