УДК 37

УМОВИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ФОРМУВАННЮ КРЕАТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ В НАВЧАЛЬНО-ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Особов Іван Павлович
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
аспірант кафедри педагогіки

Аннотация
У статті на основі сучасної психолого-педагогічної літератури проводиться аналіз зовнішніх і внутрішніх причин, що перешкоджають реалізації креативності, а також основних умов, що стимулюють її формування у студентів. Виділяються ключові ознаки креативного освітнього середовища. Аналізуються рекомендації з розвитку креативності в ході освітнього процесу.

Ключевые слова: креативність, креативность, мотивація, мотивация, навчально-освітнє середовище, самовдосконалення, самосовершенствование, творческий процесс, творчий процес, учебно-образовательная среда, формирование, формування


THE CONDITIONS FORMING STUDENTS' CREATIVITY IN EDUCATIONAL ENVIRONMENJNT

Osobov Ivan Pavlovich
Lugansk National Taras Shevchenko University
postgraduate of pedagogy faculty

Abstract
Internal and external reasons preventing students to be creative and main conditions that form it are being analized in this article which is based on contemporary psychoeducational literature. We highlight the key features of creative educational learning enviroment. Creativity development recomendations are being analized in the course of educational process.

Keywords: creativity, formation, motivation, self-improvement, teaching and learning environment, the creative process


Рубрика: Педагогика

Библиографическая ссылка на статью:
Особов І.П. Умови, що сприяють формуванню креативності студентів в навчально-освітньому середовищі // Гуманитарные научные исследования. 2011. № 4 [Электронный ресурс]. URL: http://human.snauka.ru/2011/12/291 (дата обращения: 29.04.2017).

Особов И.П. Условия, способствующие формированию креативности студентов в учебно-образовательной среде

Аннотация

В статье на основе современной психолого-педагогической литературы производится анализ внешних и внутренних причин, препятствующих реализации креативности, а также основных условий, стимулирующих ее формирование у студентов. Выделяются ключевые признаки креативной образовательной среды. Анализируются рекомендации по развитию креативности в ходе образовательного процесса.

 

Формування творчої особистості – одне із завдань сучасної вищої освіти, у вирішенні якого важливим аспектом є розвиток креативності у майбутнього фахівця. Проблема креативності активно досліджується протягом декількох десятиліть, виявляючи різні позиції в підходах до її вивчення, неоднозначні висновки й оцінки, у тому числі й стосовно можливості розвитку творчих здібностей.
Мета пропонованої статті – визначити умови формування креативності в навчально-освітньому середовищі на основі узагальнення висновків дослідників креативності щодо причин, умов, що перешкоджають або сприяють прояву творчих здібностей.
Висловлюються різні думки щодо доцільності використання терміну формування стосовно особистості. Погодимося з доводами на користь цього терміну, наведеними професором О. М. Столяренко: „Формуватися – означає складатися, підвищувати зрілість, оформлятися, набувати визначеності, що виявляється зовні. Формування – змістовне збагачення людини, що супроводжується його оформленням, виникненням і зміною якісних особливостей, що виявляються зовні”. Відзначимо примітку О. М. Столяренко про те, що можна говорити „пом’якшено”: сприяння формуванню, створення умов для формування особи [8, с. 141-142]. Саме про умови формування творчих здібностей іде мова в багатьох сучасних роботах, присвячених креативності. Розглядаються й причини (зовнішні і внутрішні), що заважають прояву творчих здібностей.
Серед внутрішніх причин, що гальмують реалізацію креативності, називають існування конкуруючих між собою типів мислення – критичного й творчого. Критичне мислення спрямоване на виявлення недоліків у думках інших; людина, у якої розвинутий цей тип мислення, замикається на пошуку „чужих” недоліків, не пропонуючи своїх конструктивних ідей. Навпаки, людина з творчим мисленням, що переважає, розробляючи конструктивні ідеї, недостатньо уваги приділяє їх недолікам [6, с. 325]. Прояву креативності заважають не тільки недостатній розвиток визначених здібностей, але й деякі особистісні якості. Зокрема, Г. Ліндсей, К. Халл, Р. Томпсон відзначали нахил до конформізму (намагання не вирізнятися від інших у своїх думках і вчинках); побоювання насмішок з приводу висловлених думок; острах критикувати інших через можливу помсту; завищену оцінку власних ідей [6, с. 324].
У ряді зовнішніх чинників, що заважають розвитку креативності, респонденти називають відсутність підтримки серед оточуючих (батьків, учителів, друзів), недостатнє матеріальне забезпечення й ін. Звернемо увагу на результати опитування студентів, наведені в книзі Е. П. Ільїна: на думку респондентів, перешкоджають прояву творчого потенціалу, особливо в науковій діяльності, відсутність матеріальних засобів (36 % відповідей), нерозуміння з боку оточуючих (28 %), відсутність бажання (19 %), лінь (16 %). Крім того, називалися такі причини, як завантаженість побутовими проблемами, самота, заздрість однолітків, замкнутість, проблеми зі здоров’ям та ін. [4, с. 37].
Детальний аналіз причин (ситуативних і особистих), що гальмують прояв креативності, знаходимо, зокрема, у доктора психологічних наук С. Д. Смирнова. Серед ситуативних причин він називає ліміт часу; стан стресу, підвищеної тривожності; бажання швидко знайти рішення; дуже сильну або дуже слабку мотивацію; наявність фіксованої установки на конкретний спосіб рішення; невпевненість в своїх силах, викликана попередніми невдачами; страх; підвищену цензуру. Серед особистісних відзначені конформізм; невпевненість у собі; дуже сильна впевненість; емоційна пригніченість і стійке домінування негативних емоцій; уникнення ризикованої поведінки; домінування мотивації уникнення невдачі над мотивацією прагнення до успіху; висока тривожність як особистісна межа; сильні механізми особистісного захисту [10].
Умови, що сприяють реалізації креативності, теж кваліфікуються як внутрішні й зовнішні. Так, К. Роджерс до внутрішніх умов відносив: екстенсіональність (відкритість новому досвіду); внутрішній локус оцінювання; здібність до незвичайних поєднань. Зовнішніми умовами творчості є: психологічна безпека й захищеність (визнання безумовної цінності індивіда, створення обстановки, в якій відсутнє зовнішнє оцінювання); психологічна свобода самовираження. К. Роджерс називав і „супутні компоненти творчого акту” – емоції (естетичні, евристичні, комунікативні, „відокремленості”) [4, с. 34-35].
Дослідники креативності відзначають, що вона актуалізується лише тоді, коли це дозволяє навколишнє середовище; називаються ознаки креативного середовища. Зокрема, наводять думку американського ученого Т. Амабайла (Amabile T.M. Creativity in Context. Boulder, CO: Westview Press, 1996. – 324 р.), який вважав, що середовище „повинне забезпечувати час та ресурси; розвиток компетентності; конструктивність зворотного зв’язку, що фокусується на певній роботі чи завданні; заохочення атмосфери гри та експериментування; упровадження змішаних стилів роботи для групової взаємодії; заохочення ризику; вільний вибір завдань; передбачення винагороди за досягнення чи для заохочення додаткової дії, але такої, яка підтримує внутрішню мотивацію, а не контролює поведінку. Проте нагляд та оцінювання розглядаються нею як перешкоди креативності внаслідок посилення чинників стресу” [1, с. 44]. Наголошується також, що середовище, що сприяє прояву креативності, повинно володіти високим ступенем невизначеності й потенційної багатоваріантності: це мобілізує учнів на пошук власних орієнтирів і забезпечує можливість їх знаходження [11, с. 44].
В освіті (зокрема вищій) мова йде про освітнє середовище в різних його модифікаціях. Існують варіанти визначення цього поняття, загальним для яких є характеристика освітнього середовища як сукупності умов, що впливають на розвиток особистості того, хто навчається, причому підкреслюється його включення в це середовище як активного учасника. Так, Ю. М. Кулюткін визначає освітнє середовище таким чином: це „сукупність соціальних, культурних, а також спеціально організованих в освітній установі психолого-педагогічних умов, в результаті взаємодії яких з індивідом відбувається становлення особистості” [5, с. 6-7].
Автори педагогічних досліджень розглядають різні модифікації освітніх середовищ (віртуальні, навчальні, інформаційно-освітні й ін.). В умовах вищої освіти мається на увазі перш за все навчальне середовище (або середовище навчання). У спеціальній літературі наголошується, що поняття навчальне середовище конкретніше, ніж освітнє середовище: в освітньому середовищі може існувати безліч навчальних середовищ, які, на відміну від освітнього середовища, завжди спеціально організовуються. Інакше кажучи, навчальне середовище – „спеціально організоване середовище, направлене на набуття певних знань тим, хто навчається, умінь і навичок; в якій мета, зміст, методи й організаційні форми навчання стають рухомими й доступними для зміни в рамках конкретного навчального закладу” [3].
У зв’язку з цим цікаві рекомендації С. Д. Смирнова з розвитку креативності в ході освітнього процесу. Він вважає, що для розкриття креативних здібностей студента викладачеві необхідно:
• не пригнічувати інтуїцію студента, а заохочувати за спробу використати інтуїцію й направляти на подальший логічний аналіз висунутої ідеї;
• формувати в учнів упевненість в своїх силах;
• спиратися в процесі навчання на позитивні емоції, оскільки негативні емоції пригнічують прояв креативності;
• стимулювати студентів до самостійного вибору цілей, завдань і засобів їх рішення;
• не допускати формування конформного мислення, боротися з орієнтацією на думку більшості;
• розвивати уяву і не пригнічувати схильність до фантазування;
• формувати чутливість до суперечностей, оскільки вони є джерелом нових питань і гіпотез;
• частіше використовувати завдання відкритого типу, де відсутнє одне рішення;
• застосовувати проблемні методи навчання, стимулюючі установку на самостійне відкриття нового знання;
• заохочувати прагнення бути самим собою, слухати своє „Я”, усіляко проявляти свою пошану й увагу до кожного учня [10, с. 132].
Дослідники креативності називають головним спонукальним мотивом творчості прагнення людини реалізувати себе: важливе „створення мотивації на творчість і оволодіння технологією творчої праці. Основним способом розвитку творчої особи є самовдосконалення. Роль зовнішнього середовища зводиться до переконання особи в природності процесу творчості і навчання йому, в постачанні особи технологіями творчої роботи” [4, с. 19].
У словнику-довіднику „Психологія особистості” (за редакцією П. П. Горностая, Т. М. Тітаренко) мотивація характеризується як ближня й віддалена: „перша детермінується фізіологічними потребами й актуальністю ситуації, друга – потребою, яка стає сама по собі активністю, діяльністю, що приносить радість та задоволення. Внутрішня мотивація є формою самоутвердження й самоактуалізації” [7, с. 74]. За свідченням сучасних українських педагогів, „мотивація у своєму формуванні може розвиватися від мотивації успіху (на початковому етапі, коли людина робить перші несміливі спроби створити щось нове) до мотивації досягнення (на етапі перенесення здобутих знань та умінь у нові сфери діяльності) й внутрішньої мотивації – найпотужнішої рушійної сили, яка стимулює процес творіння” [1, с. 28].
Більшість дослідників вважають, що творчий процес – це форма діяльності в проблемному пошуку, свідома й цілеспрямована спроба розширити наявні межі знань, усунути обмеження (Ф. Баррон, Д. Харрінгтон, М. Шикшентміхалій, Х. Гарднер, Х. Грубер, С. Девіс, Д. Перкинс) [2]. Але розвиває творчі здібності лише та діяльність, в процесі якої виникають позитивні емоції. Пізнавальна потреба характеризується відчуттям задоволення від розумової роботи [9].
Інноваційну вищу освіту реалізує особистісно орієнтований підхід до людини, оскільки спрямованість на усереднені стандарти перешкоджає розкриттю творчого потенціалу учнів. У зв’язку з цим важливе врахування умов, що забезпечують прояв творчих здібностей в навчально-освітньому середовищі. Узагальнюючи спостереження дослідників у визначенні умов креативного розвитку й самовираження студентів, важливо відзначити, що креативне освітнє середовище (зокрема вишівське) повинно забезпечувати творчу навчальну діяльність, створювати атмосферу експериментування в умовах невизначеності й потенційної багатоваріантності, підтримувати мотивацію до творчості й позитивні емоції тих, хто навчається. Урахування внутрішніх і зовнішніх умов прояву творчих здібностей дає можливість визначати оптимальні форми й методи роботи з формування креативності студентів.


Библиографический список
  1. Гриненко І. В. Педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі фахової підготовки: дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Гриненко І. В. – Тернопіль, 2008. – 192 с.
  2. Вікіпедія. Про креативність. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uk.wikitu.com/wiki/Креативність
  3. Виды сред в образовании. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://courses.urc.ac.ru/eng/u7-9.html
  4. Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одаренности / Е. П. Ильин. – Спб. : Питер, 2011. – 448 с.
  5. Кулюткин Ю. Образовательная среда и развитие личности / Ю. Кулюткин, С. Тарасов // Новые знания. – 2001. – № 1. – 151 c.
  6. Маклаков А. Г. Общая психология / А. Г. Маклаков. – М., 2010. – 592 с.
  7. Психологія особистості : Словник-довідник / За ред. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко. – К. : Рута, 2001. – 320 с.
  8. Столяренко А. М. Общая педагогика : учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по педагогическим специальностям (030000) / А. М. Столяренко. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2006. – 479 с.
  9. Столяренко Л. Д. Основы психологи: учеб. пособие / Л. Д. Столяренко – Ростов – н/Д. : Феникс, 2003. – 672 с.
  10. Смирнов С. Д. Педагогика и психология высшего образования : от деятельности к личности / С. Д. Смирнов. – М. : Академия, 2001. – 304 с.
  11. Сластёнин В. А. Педагогика : инновационная деятельность / В. А. Сластёнин, Л. С. Подымова. – М. : Магистр, 1997. – 308 с.


Все статьи автора «Особов Іван Павлович»


© Если вы обнаружили нарушение авторских или смежных прав, пожалуйста, незамедлительно сообщите нам об этом по электронной почте или через форму обратной связи.

Связь с автором (комментарии/рецензии к статье)

Оставить комментарий

Вы должны авторизоваться, чтобы оставить комментарий.

Если Вы еще не зарегистрированы на сайте, то Вам необходимо зарегистрироваться:
  • Регистрация